1. Організація Українських Націоналістів (революційна) базує свою діяльність на ідеології українського націоналізму, послідовно і творчо втілюючи ідеологічні напрацювання всіх попередніх конференцій і Великих Зборів ОУН.
2. Ідеологія українського націоналізму – не догма. На кожному етапі розвитку суспільства вона зустрічається з новими викликами та загрозами й ідеологія націоналізму покликана сформулювати на них адекватну часові відповідь.
3. Базовою категорією ідеології націоналізму від початків її формування і на кожному етапі розвитку залишається НАЦІЯ.
4. Організація Українських Націоналістів (революційна) дотримується етнічного трактування категорії нація в його геніальному Шевченковому визначенні “Нація – це кровно-духовна спільнота мертвих, живих і ненароджених”.
В трактуванні ОУН-революційної означення політичної нації не розбігається з етнічним, а співвідноситься з ним як часткове із загальним та означає ту частину української нації, що охоплена межами національної держави.
5. З точки зору ідеології українського націоналізму Українська Самостійна Соборна Держава означає:
Українська – національна держава, створена на українській етнічній території, як найкраща форма самоорганізації, збереження, розвитку і захисту інтересів Української нації.
Самостійна – суверенна держава, яка єдина має повне і виняткове право виступати від імені Української нації в межах держави і на міжнародній арені.
Соборна – єдина, унітарна національна держава, межі якої повинні співпадати з етнічними межами Української нації.
Держава – програмово-політичний ідеал українського націоналізму.
6. Вагомою складовою ідеології сучасного українського націоналізму залишається категорія НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, як шлях досягнення повновладдя нації на власній землі.
Українська національна революція є перманентною і отримає своє повноцінне завершення із досягненням української національної ідеї – повновладдя нації на власній землі.
Період 1989-1991 рр. Української революції характеризується незавершеністю та компромісом протиставних сил: з одного боку, метропольна кремлівська верхівка досягла компромісу із своєю колоніальною адміністрацією в Києві і дала їй ярлик на правління; з другого боку – колоніальна Київська адміністрація добилася такого ж компромісу із національно-демократичним рухом.
Наступний етап кульмінаційного піднесення відбувся у 2004-2005 рр. і отримав визначення Помаранчевої революції. Вона надала позитивний імпульс для оздоровлення українського суспільства. Але, на жаль, він не знайшов свого повноцінного розвитку і завершення через недолугість політичної верхівки, яка не зуміла піднятися до рівня національних і державних інтересів.
7. Завдання ОУН-революційної в контексті розвитку Української національної перманентної революції є виразити сучасні інтереси Української нації, закумулювати національну енергію і очолити суспільно-громадський рух в час її чергового піднесення.
8. Однією із основних причин гальмування сучасного національного і державницького поступу є низький рівень політичної верхівки в Україні. Це стало наслідком цілеспрямованого винищення української національної еліти, а особливо протягом ХХ століття.
Сьогоднішня політична верхівка є поєднанням залишків національної еліти та сплаву совєтсько-компартійної номенклатури, тіньового бізнесу і кримінального світу.
Завданням ОУН-революційної є всебічне сприяння становленню сучасної української національної еліти.
9. Сучасний український націоналізм перебуває на державницькому етапі свого розвитку і, на відміну від визвольного етапу, його пріоритетами є розбудова національної держави і захист інтересів нації в соціально-економічній та духовній сферах.
Констатуємо, що важливим елементом сучасної ідеології українського націоналізму є соціально-економічна складова. Вважаємо, що до пріоритетних завдань націоналістичного руху належить формування сильної середньої верстви, як органічної частки національної еліти.
10. Українська держава існує у світовому і європейському співтоваристві держав і її завданням на міжнародному форумі є боротьба за відстоювання українських національних інтересів і за посідання гідного місця під геополітичним сонцем.
